Народилася в селищі Котельва на Полтавщині. Навчалася в Опішнянській середній школі №1 та музичній школі. Закінчила Лебединське педагогічне училище й музичне відділення Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка. Працює вчителем музичного мистецтва в Опішнянському державному художньому ліцеї ім. Василя Кричевського.
Оксана Миколаївна зазначає: «З дитинства дуже любила співати, декламувати вірші, грати на музичних інструментах. Музика і поезія супроводжують мене щодня та є джерелом натхнення для творчості. У шкільні роки декламувала на конкурсах вірші видатних поетів. Згодом почала писати власну поезію.
Мої вірші можна розділити на “до…” та “після…”. Якщо перші твори були про безтурботне дитинство, природу, шкільне життя, то після 24 лютого 2022 року вірші набули іншого змісту та об’єдналися в цикл під назвою “Тому, що я – Україна”. Вони пронизані патріотизмом, мужністю воїнів-захисників, болем за рідний край, надією та вірою в нашу Перемогу!»
Мабуть, народилася я в окулярах,
На колір рожеві, чарівні вони,
І світ в них яскравий, красивий та гарний,
Такий кольоровий!… він був… до війни.
Я згадую часто, ті дні без тривоги,
Пернаті птахи, що летять в небесах,
Відкриті для всіх були різні дороги…
Життя, як хвиля ця бурхлива,
То вгору до Олімпу підійма,
За вітром до небес летить щаслива,
То пада вниз і б’ється об скалу вона.
Як кажуть нам досвідчені поети,
Життя прожить, не поле перейти,
У кожного із нас свої сюжети…
Дай, Боже, пережити цю війну,
Я точно знаю, зараз відчай лишній,
Дай сили подолати сатану,
Тебе благаю, Господи Всевишній!
Як тяжко відпускати в небеса
Своїх Героїв, що життя віддали…
Ви – мужність, Ви – хоробрість, Ви – краса…
Вже цілий день іде війна,
Ми ще не можемо збагнути,
Як з нами може таке бути,
Хоч цілий день вже йде війна.
Десятий день іде війна,
Вночі я часто прокидаюсь,
Але із цим я не змиряюсь…
Мій захисник, мій воїне, я знаю, тобі важко,
В нерівному бою країну боронить.
Хоча і сильний ти, буває, мабуть, страшно,
Бо не машина, а у людини теж душа болить.
Та знай, ми тут, твій тил, твоя підтримка,
Всі молимось, солдате, тільки ти тримайсь:
За рід, родину, за дітей, за жінку…
Доброго ранку, Незламні Українці!
Шлю вітання героїчному народу,
Бажаю сили чоловіку я і жінці
Відстоять Незалежність і Свободу!
Хоч важко, але дух наш непохитний,
Хоч боляче, та ми загоїм рани.
Підіймем вгору стяг жовто-блакитний…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
