Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Патріотичні |
Вже цілий день іде війна,
Ми ще не можемо збагнути,
Як з нами може таке бути,
Хоч цілий день вже йде війна.
Десятий день іде війна,
Вночі я часто прокидаюсь,
Але із цим я не змиряюсь,
Що 10 днів іде війна.
Двадцятий день іде війна.
Сирени голосно волають,
Всім українцям сповіщають,
Вже 20 днів іде вона.
Тридцятий день страшна біда,
Потроху стали ми змирятись,
Та знаєм точно, не здаватись,
Хоч 30 днів у нас біда.
Так, сорок днів у нас війна,
Смерть і розруха, і страждання,
Та віра, правда і єднання
Тримає в купі всіх вона.
І скільки б днів ще не пройшло,
Нам треба дім свій захищати,
Бо українців не здолати,
Так, правда переможе зло.
06.04.2022
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Патріотичні |
Це жахіття нам, на жаль, не сниться –
Крізь тисячоліття, крізь віки
Котиться воєнна колісниця,
Гинуть у боях чоловіки.
Падають безсило хмарочоси.
Не тайфуни, не цунамі, ні –
Їх війна, мов табакерки, зносить…
Що поробиш, так буває:
хтось із друзів покидає.
Покидаючи, іде і не прощається.
Так, зненацька, серед ночі,
повідомити не хоче.
І годинник, як і серце, зупиняється.
Що поробиш, так буває…
Білий колір. А з чим порівняти його?
Що у світі ще є недоторкано білим?
Ніби все вже брудне, тільки після всього.
Навіть білий триматися має ще сили.
Від хмаринки й ромашки ми білий взяли,
І від першого снігу, що тільки-но з неба.
Чисто білим ми мало що ще вберегли…
Дуже добре, коли є країна,
Де родився, навчався, живеш,
Чуєш мову свою солов’їну,
Уперед ти до мрії ідеш.
Розправляла країно ти крила,
Хоч було і немало невдач,
Були підняті вгору вітрила…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.