Дай, Боже, пережити цю війну

Мабуть, народилася я в окулярах,
На колір рожеві, чарівні вони,
І світ в них яскравий, красивий та гарний,
Такий кольоровий!… він був… до війни.
Я згадую часто, ті дні без тривоги,
Пернаті птахи, що летять в небесах,
Відкриті для всіх були різні дороги…

Життя, як хвиля ця бурхлива,
То вгору до Олімпу підійма,
За вітром до небес летить щаслива,
То пада вниз і б’ється об скалу вона.
Як кажуть нам досвідчені поети,
Життя прожить, не поле перейти,
У кожного із нас свої сюжети…

Мій захисник, мій воїне, я знаю, тобі важко,
В нерівному бою країну боронить.
Хоча і сильний ти, буває, мабуть, страшно,
Бо не машина, а у людини теж душа болить.
Та знай, ми тут, твій тил, твоя підтримка,
Всі молимось, солдате, тільки ти тримайсь:
За рід, родину, за дітей, за жінку…