Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Родина |
Не поспішай поріг переступити,
Постій, подумай, може й помолись.
Із хати йдеш, вертаєшся до хати –
Завжди біля порогу зупинись.
Переступивши, вже не оглядайся,
Іди в світи без сумнівів, вагань.
Та час від часу все-таки вертайся
І перед цим порогом мовчки стань.
Згадай: переповзав його спочатку,
Пізніше трохи ледь переступав.
Усі тривоги, болі і нестатки
Завжди за цим порогом залишав.
До мами в руки кидався з порога
І спокій душу огортав завжди.
До цього ґанку ще веде дорога,
Та тільки де на ній твої сліди.
2009
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Родина |
Сіяє небо відблиском багряним,
Хоч все ще спить, та скоро оживе,
І лише місяць видно з-за туману,
Що над землею пасмами пливе.
І вітер спить між яблуневим цвітом,
І хмари сплять, пухнасті, мов живі.
І спить трава, росою ще не вмита…
По всім світі українців
Розкидала доля,
Спохмурнів край чорнобривців:
Не згубити б волю.
Розлетілись, ніби птахи,
По всім білім світі.
Хто грошей шука, хто правди…
Видимість влади, порядку, держави.
Слава минулому, ордени Слави.
Слава про славу. А що іще треба.
Слава й брехня від землі і до неба.
Слава за словом в кишеню не лізе,
Їй до вподоби слизькі блюдолизи.
До героїзму примазатись збоку…
Життя одне. Не перше і не друге.
Життя одне. Наповни його вщерть,
Щоб між хвилин життєвої напруги
Колись заледве втиснулася смерть.
І відсахнулася… і відступила.
Від несподіванки заклякла геть,
Розгублено безсило опустила…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.