Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Музи і поезія |
До спільного знаменника давно вже нас звели.
Роки, що жили ми разом і поодинці.
Шукали і знаходили, шукали – не знайшли,
І золото чомусь міняли на червінці.
Ми гроші відкладали, але тратили роки,
І з друзями підчас ми зводили рахунки.
Що головне в житті – було нам невтямки,
Ми часто економили обійми й поцілунки.
Зате слова образ як із відра лились,
Громи жорстоких слів і блискавки зневаги.
І нас не виправдовує, що це було колись,
Ще й часто не зі зла, а просто для розваги.
Можливо, час минув і каяття прийшло.
І дещо ми змогли б змінити й обминути.
Та вже те, що – воно таки було.
Розірваних сердець назад не повернути.
2009
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Музи і поезія |
Не поспішай поріг переступити,
Постій, подумай, може й помолись.
Із хати йдеш, вертаєшся до хати –
Завжди біля порогу зупинись.
Переступивши, вже не оглядайся,
Іди в світи без сумнівів, вагань.
Та час від часу все-таки вертайся…
Скачи, враже, як пан каже –
Було, є і буде.
Наплодили нових панів
Нерозумні люди.
А демографічні кризи
Панам і не сняться,
Вимирають люди з «низу»…
Майбутнє наступає і від нього
Вже не сховатися, не відвернути.
Майбутнє наступає ні для чого,
А просто йому час уже прибути.
Майбутнє наступає нам на крила,
Якщо слабкі, то може відірвати.
Як маєш крила, май до них ще й силу…
Білий колір. А з чим порівняти його?
Що у світі ще є недоторкано білим?
Ніби все вже брудне, тільки після всього.
Навіть білий триматися має ще сили.
Від хмаринки й ромашки ми білий взяли,
І від першого снігу, що тільки-но з неба.
Чисто білим ми мало що ще вберегли…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.