Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Дружба |
Спалахи світла
і сплески палких почуттів,
Бризки шампанського,
перли, шовки, оксамити,
Стан королівський і профіль
з минулих життів –
«Віденський » бал
із персонами «вищого» світу.
Хочете бачити, як це буває воно?
Нині не те, що раніше, як люду простому
Треба було заглядати у панське вікно…
Зараз несе телебачення просто додому.
Вже ж, хоч старенький, та є телевізор у вас.
Ну, а немає, то, може, підіть до сусіда.
Мабуть і він, як і ви, у святковий цей час
Може обідає зараз, а може, либонь, лише сніда.
Добре, якщо ще знайшлася хоч миска борщу,
Ну і, звичайно, до нього часник і цибуля –
Може не так ти позаздриш крутому хлищу,
Біля якого стоїть довгонога дівуля.
Маю надію, що мудрості вистачить вам,
Зовсім не заздрити їм, навпаки – пожаліти:
Є що втрачати їм, тим скороспілим панкам,
Нашим панам з, так би мовити, «вищого» світу.
2009
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Дружба |
— Чумакуєш, батьку?
— Чумакую, сину:
За Чумацьким Шляхом
Стежку протоптав.
— Чом же мене, тату,
Серед степу кинув?
Я б з тобою скоро…
Мамо Катерино, зіронько вечірня,
Виглядав Тарасик посеред журби.
На життєвій стежці промайнула тінню,
То вже хоч зорею сина долюби.
Мамо Катерино, як йому боліли
Стежечка додому, те глухе село
І вогнем пекельним доля України!..
По всім світі українців
Розкидала доля,
Спохмурнів край чорнобривців:
Не згубити б волю.
Розлетілись, ніби птахи,
По всім білім світі.
Хто грошей шука, хто правди…
Так дивно із дитинства вчать одному:
«Не плач, ти сильна, зможеш подолати!»
А з часом розумієш, що всередині горить пожежа,
І ти не знаєш, як нахабу схаменути.
Чи помічали ви людей, що на вокзалі плачуть ?
Як виявляється, для сліз немає віку й статі.
Хтось потерпає від прощання миті…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.