Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Роздуми |
Це не теорема. Це – життя.
Це не завдання вже, а потреба, –
Що дано, пізнати до пуття,
Зрозуміти, що довести треба.
Не поможуть формули й зразки,
А невірний розв’язок не витреш.
І про Попелюшку – то казки, –
На мільйон один буває виграш.
Невідомо ще, що далі жде,
Хитромудрі у казок кінцівки:
По вусах тече, та хто зна, де
Цівочка вина, де крові цівка.
У кінці казок завжди бали,
Ігри, танці, чари і спокуси.
Тільки ж захаращені столи
Після казки хтось прибрати мусить.
Жде на ранок Попелюшку шок,
Але швидко мусить зрозуміти, –
Одягне старенький фартушок
І піде у кухню посуд мити.
2009
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Роздуми |
Наша мова барвінкова
Процвітає фіалково.
Діток розуму навчає.
Хто до мови не ледачий,
Тим дає в житті удачі
Рідна мова лиш одна,
Ніби квітка чарівна…
Я голосно радіти не буду,
Захоплено сміятись не буду.
Я просто поділю й половинку віддам –
Нехай ще порадіють і люди.
Та, мабуть, так було, є і буде.
Чи вже такі попалися люди –
Забрали і мою половинку собі…
Я зв’яжу тобі сину, шкарпетки,
І коханому також зв’яжу,
А про сльози, що впали на петлі,
Я нікому про них не скажу.
Хай від сліз лиш міцнішає нитка,
Хай не рветься вона у бою,
Хай любов’ю зігріються ніжки…
Так дивно із дитинства вчать одному:
«Не плач, ти сильна, зможеш подолати!»
А з часом розумієш, що всередині горить пожежа,
І ти не знаєш, як нахабу схаменути.
Чи помічали ви людей, що на вокзалі плачуть ?
Як виявляється, для сліз немає віку й статі.
Хтось потерпає від прощання миті…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.