Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Роздуми |
Це не теорема. Це – життя.
Це не завдання вже, а потреба, –
Що дано, пізнати до пуття,
Зрозуміти, що довести треба.
Не поможуть формули й зразки,
А невірний розв’язок не витреш.
І про Попелюшку – то казки, –
На мільйон один буває виграш.
Невідомо ще, що далі жде,
Хитромудрі у казок кінцівки:
По вусах тече, та хто зна, де
Цівочка вина, де крові цівка.
У кінці казок завжди бали,
Ігри, танці, чари і спокуси.
Тільки ж захаращені столи
Після казки хтось прибрати мусить.
Жде на ранок Попелюшку шок,
Але швидко мусить зрозуміти, –
Одягне старенький фартушок
І піде у кухню посуд мити.
2009
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Роздуми |
— Чумакуєш, батьку?
— Чумакую, сину:
За Чумацьким Шляхом
Стежку протоптав.
— Чом же мене, тату,
Серед степу кинув?
Я б з тобою скоро…
До спільного знаменника давно вже нас звели.
Роки, що жили ми разом і поодинці.
Шукали і знаходили, шукали – не знайшли,
І золото чомусь міняли на червінці.
Ми гроші відкладали, але тратили роки,
І з друзями підчас ми зводили рахунки.
Що головне в житті – було нам невтямки…
Видимість влади, порядку, держави.
Слава минулому, ордени Слави.
Слава про славу. А що іще треба.
Слава й брехня від землі і до неба.
Слава за словом в кишеню не лізе,
Їй до вподоби слизькі блюдолизи.
До героїзму примазатись збоку…
Життя одне. Не перше і не друге.
Життя одне. Наповни його вщерть,
Щоб між хвилин життєвої напруги
Колись заледве втиснулася смерть.
І відсахнулася… і відступила.
Від несподіванки заклякла геть,
Розгублено безсило опустила…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.