Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Патріотичні |
Сьогодні я знову біжу по росі,
По луках, що мріють в ранковій красі,
П’ю сонячний мед, що стікає з проміння,
І відчуваю: землі я насіння.
Я – насінинка любистку і м’яти,
Що коло хати насіяла мати.
Я – то зернятко пахучої рути.
Як же мені рідний край свій забути?
Тут лан, ніби батько, зерном колоситься,
Тут золотом сонця налита пшениця,
Тут піснею жайвір у небо злітає.
Мене й день новий він завжди зустрічає.
Де б не була я і що б не робила,
Куди б мене доля не перекотила,
Я буду знати: моє тут коріння!
Я – України насіння!
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Патріотичні |
Найкраща пісня в світі – солов’їна,
Земля найкраща – рідна Україна.
Тут наймиліші ріки, степ і поле,
Я дякую тобі за них, о доле!
Яке це щастя – жить серед людей,
Що звуться гордо й щиро – українці.
Яка це радість рветься із грудей…
Ти чекай, я повернусь, ти чекай мене,
Може, час, а може день, може, рік мине…
Ти діждешся, знаю я, тільки цим живу,
Бо тебе кохаю я в сні і наяву.
Тільки ти, кохана, вір, в наш міцний зв’язок,
Тільки ти коханням нашим мій пришвидши крок.
Я не можу здатись, знаючи, що ждеш…
Так дивно із дитинства вчать одному:
«Не плач, ти сильна, зможеш подолати!»
А з часом розумієш, що всередині горить пожежа,
І ти не знаєш, як нахабу схаменути.
Чи помічали ви людей, що на вокзалі плачуть ?
Як виявляється, для сліз немає віку й статі.
Хтось потерпає від прощання миті…
Вночі думки приходять тихо,
А простір здатні захопити вмить.
І ти лежиш і розумієш – лихо,
Почнеться зараз круговерть питань.
Чи вірно шлях в житті цьому обрала?
Можливо, звернула кудись не в той бік?
А може я рідних надію десь зруйнувала?
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.