Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Патріотичні |
Сьогодні я знову біжу по росі,
По луках, що мріють в ранковій красі,
П’ю сонячний мед, що стікає з проміння,
І відчуваю: землі я насіння.
Я – насінинка любистку і м’яти,
Що коло хати насіяла мати.
Я – то зернятко пахучої рути.
Як же мені рідний край свій забути?
Тут лан, ніби батько, зерном колоситься,
Тут золотом сонця налита пшениця,
Тут піснею жайвір у небо злітає.
Мене й день новий він завжди зустрічає.
Де б не була я і що б не робила,
Куди б мене доля не перекотила,
Я буду знати: моє тут коріння!
Я – України насіння!
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Патріотичні |
Білий колір. А з чим порівняти його?
Що у світі ще є недоторкано білим?
Ніби все вже брудне, тільки після всього.
Навіть білий триматися має ще сили.
Від хмаринки й ромашки ми білий взяли,
І від першого снігу, що тільки-но з неба.
Чисто білим ми мало що ще вберегли…
Сьогодні уночі прокинулися всі від променя ясного,
Який з’явився і миттєво зник.
Усі навколо знають – не надії промінь,
Не щастя, тільки зло він сіє на землі.
Бо після променя яскравого, ясного,
Обов’язково буде смерть і біль,
Обов’язково сльози і прощання…
Безмежно закохана в кого?!
Питаєшся ти,
Закохана в нього,
У того, хто знає мене ще дитям.
Безмежно закохана в кого?!
Питаєшся ти,
Закохана в місто краси і весни…
Життя, як хвиля ця бурхлива,
То вгору до Олімпу підійма,
За вітром до небес летить щаслива,
То пада вниз і б’ється об скалу вона.
Як кажуть нам досвідчені поети,
Життя прожить, не поле перейти,
У кожного із нас свої сюжети…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.