Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Тематика | Родина |
| Автор |
Візьми в дорогу зірку на крило,
Усмішку літа і роси зернину.
Хай буде тепло тобі всюди, сину.
А щоб бідою шлях не замело,
Сховай до серця гілочку дощу,
Маленьке гроно місячної ночі,
Яку звели на світ найкращі зодчі.
А я з тобою в мандри відпущу
Рум’янець ранку, яблуко небес,
Акорди днів і вечорів скоринки,
І цвяшок сонця, що, мов вірний пес,
Чатує грому й тиші половинки,
Зелену голку новорічних свят,
Листочок вітру, птаху перелітну…
Візьми на свій щасливий довгий шлях
У скойках буднів мрію заповітну.
| Настрій | |
|---|---|
| Тематика | Родина |
| Автор |
Мамо Катерино, зіронько вечірня,
Виглядав Тарасик посеред журби.
На життєвій стежці промайнула тінню,
То вже хоч зорею сина долюби.
Мамо Катерино, як йому боліли
Стежечка додому, те глухе село
І вогнем пекельним доля України!..
Українська мова –
Пісня колискова,
Мов веселка за горами,
Виблискує кольорами.
Мов пісня калинова,
Гарна і чудова.
Мов щирість солов’їна…
Сьогодні я знову біжу по росі,
По луках, що мріють в ранковій красі,
П’ю сонячний мед, що стікає з проміння,
І відчуваю: землі я насіння.
Я – насінинка любистку і м’яти,
Що коло хати насіяла мати.
Я – то зернятко пахучої рути…
Ти чекай, я повернусь, ти чекай мене,
Може, час, а може день, може, рік мине…
Ти діждешся, знаю я, тільки цим живу,
Бо тебе кохаю я в сні і наяву.
Тільки ти, кохана, вір, в наш міцний зв’язок,
Тільки ти коханням нашим мій пришвидши крок.
Я не можу здатись, знаючи, що ждеш…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.