Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Тематика | Родина |
| Автор |
Візьми в дорогу зірку на крило,
Усмішку літа і роси зернину.
Хай буде тепло тобі всюди, сину.
А щоб бідою шлях не замело,
Сховай до серця гілочку дощу,
Маленьке гроно місячної ночі,
Яку звели на світ найкращі зодчі.
А я з тобою в мандри відпущу
Рум’янець ранку, яблуко небес,
Акорди днів і вечорів скоринки,
І цвяшок сонця, що, мов вірний пес,
Чатує грому й тиші половинки,
Зелену голку новорічних свят,
Листочок вітру, птаху перелітну…
Візьми на свій щасливий довгий шлях
У скойках буднів мрію заповітну.
| Настрій | |
|---|---|
| Тематика | Родина |
| Автор |
Літо – від слова «літати»?
Хутко летять літа…
В небі – малі журавлята,
Діти мого журавля.
А за плечима – липень –
Літа мого зеніт.
В землю вростають крила…
— Чумакуєш, батьку?
— Чумакую, сину:
За Чумацьким Шляхом
Стежку протоптав.
— Чом же мене, тату,
Серед степу кинув?
Я б з тобою скоро…
Сьогодні я знову біжу по росі,
По луках, що мріють в ранковій красі,
П’ю сонячний мед, що стікає з проміння,
І відчуваю: землі я насіння.
Я – насінинка любистку і м’яти,
Що коло хати насіяла мати.
Я – то зернятко пахучої рути…
Часи не інші. Інші ми з тобою.
Із ненавистю чи з любов’ю
Сприймаємо відведений нам час,
Нам все одно як він сприймає нас.
Судилося дожити, чи добути.
Чи втратити, чи може щось здобути.
Борги віддати, замолити гріх…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.