Додаткова інформація
| Автор | |
|---|---|
| Настрій | |
| Тематика | Роздуми |
Виходить літо з берегів,
Хвилює осінь,
А я в мелодії снігів
Живу і досі.
Вітрами стогне листопад,
Ламає вишні.
А я мандрую наугад
В снігах торішніх.
Зорю загублених світів
Вогнем тривожу,
Але тебе серед снігів
Знайти не можу.
Між розтривожених думок
Німію, тану.
Зима відлунює твій крок,
Ота, остання…
Заплаче тиша, зареве
Торішня злива.
А в ній той спогад оживе,
Де я – щаслива.
| Автор | |
|---|---|
| Настрій | |
| Тематика | Роздуми |
Спалахи світла
і сплески палких почуттів,
Бризки шампанського,
перли, шовки, оксамити,
Стан королівський і профіль
з минулих життів –
«Віденський » бал…
Майбутнє наступає і від нього
Вже не сховатися, не відвернути.
Майбутнє наступає ні для чого,
А просто йому час уже прибути.
Майбутнє наступає нам на крила,
Якщо слабкі, то може відірвати.
Як маєш крила, май до них ще й силу…
Білий колір. А з чим порівняти його?
Що у світі ще є недоторкано білим?
Ніби все вже брудне, тільки після всього.
Навіть білий триматися має ще сили.
Від хмаринки й ромашки ми білий взяли,
І від першого снігу, що тільки-но з неба.
Чисто білим ми мало що ще вберегли…
Життя, як хвиля ця бурхлива,
То вгору до Олімпу підійма,
За вітром до небес летить щаслива,
То пада вниз і б’ється об скалу вона.
Як кажуть нам досвідчені поети,
Життя прожить, не поле перейти,
У кожного із нас свої сюжети…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.