Показано 1–5 із 10Sorted by latest
Виходить літо з берегів…
Виходить літо з берегів,
Хвилює осінь,
А я в мелодії снігів
Живу і досі.
Вітрами стогне листопад,
Ламає вишні.
А я мандрую наугад…
Я навчилася жити без тебе…
Я навчаюся жити без тебе.
На шматочки розкраяла небо:
Нашим дітям укритись від лиха.
Діти – радість моя і утіха.
Теплий місяць цілую ночами,
мудро мружаться зорі над нами.
Тільки їхне тепло не зламає…
Люди не вмирають, люди гинуть
Це жахіття нам, на жаль, не сниться –
Крізь тисячоліття, крізь віки
Котиться воєнна колісниця,
Гинуть у боях чоловіки.
Падають безсило хмарочоси.
Не тайфуни, не цунамі, ні –
Їх війна, мов табакерки, зносить…
Не поспішай поріг переступити
Не поспішай поріг переступити,
Постій, подумай, може й помолись.
Із хати йдеш, вертаєшся до хати –
Завжди біля порогу зупинись.
Переступивши, вже не оглядайся,
Іди в світи без сумнівів, вагань.
Та час від часу все-таки вертайся…
Роз’єднують чи з’єднують вокзали
Роз’єднують чи з’єднують вокзали, –
Хіба для нас якесь це має значення,
Бо наші потяги транзитом проїжджали.
Вікно в вікно – таке було побачення.
На п’ять хвилин зустрілися вагони,
Скло товстелезне краплями заквітчане,
А в склі оптичні ще не вивчені закони…