Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Музи і поезія |
Місто – старий орнітаріум:
Тепло, тісно.
Люд по алеях – парами.
Сніг – мов тісто.
На тротуарах гамір:
Галки, ґави
Та горобці розхристані…
І ні одної пави.
Пави у мерседесах,
Джипах, кабріолетах.
І, мов причали, площі
Ждуть до весни поетів.
Мчаться безликі фари
Аж за куліси ночі.
Місто – тісний орнітаріум –
Щось цілу ніч белькоче.
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Музи і поезія |
Візьми в дорогу зірку на крило,
Усмішку літа і роси зернину.
Хай буде тепло тобі всюди, сину.
А щоб бідою шлях не замело,
Сховай до серця гілочку дощу,
Маленьке гроно місячної ночі,
Яку звели на світ найкращі зодчі…
Мамо Катерино, зіронько вечірня,
Виглядав Тарасик посеред журби.
На життєвій стежці промайнула тінню,
То вже хоч зорею сина долюби.
Мамо Катерино, як йому боліли
Стежечка додому, те глухе село
І вогнем пекельним доля України!..
«Нехай їм грець, горшкам і пелюшкам,
Та це ж покине спокій дні і ночі!
А я для себе ще пожити хочу…» –
Підступна думка солодко лоскоче
На вигляд втомлено-щасливих мам.
«Набрались дитбудинківських байстрят?
Кажу, либонь, вони об’їлись маку…
Йде молодиця, аж ширшає вулиця,
Навіть дерева стрункіші стають.
Попід паркан ошелешено туляться
Чоловіки, що назустріч ідуть.
Йде опішнянка, фігура не міряна,
Так топ-моделі не вміють ходить.
Погляд і посмішка зорями звірена…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.