Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Тематика | Роздуми |
| Автор |
Хоч на хвилину б повернутись в літо,
У мирне літо, літо без війни.
На берег річки променем прогрітий,
Щоб вся сім’я разом – батьки й сини.
Хай літня спека огорта любов’ю,
А прохолода річки лагідно бодрить,
Так добре всім разом, усі щасливі
І серце від страждання більше не болить.
Я вірю, так і буде, зійде сонце знову,
І знову літо огорне теплом,
Повернуться всі хлопці із війни додому
І переможний келих вип’ємо гуртом.
| Настрій | |
|---|---|
| Тематика | Роздуми |
| Автор |
Роз’єднують чи з’єднують вокзали, –
Хіба для нас якесь це має значення,
Бо наші потяги транзитом проїжджали.
Вікно в вікно – таке було побачення.
На п’ять хвилин зустрілися вагони,
Скло товстелезне краплями заквітчане,
А в склі оптичні ще не вивчені закони…
Що поробиш, так буває:
хтось із друзів покидає.
Покидаючи, іде і не прощається.
Так, зненацька, серед ночі,
повідомити не хоче.
І годинник, як і серце, зупиняється.
Що поробиш, так буває…
Білий колір. А з чим порівняти його?
Що у світі ще є недоторкано білим?
Ніби все вже брудне, тільки після всього.
Навіть білий триматися має ще сили.
Від хмаринки й ромашки ми білий взяли,
І від першого снігу, що тільки-но з неба.
Чисто білим ми мало що ще вберегли…
Ти чекай, я повернусь, ти чекай мене,
Може, час, а може день, може, рік мине…
Ти діждешся, знаю я, тільки цим живу,
Бо тебе кохаю я в сні і наяву.
Тільки ти, кохана, вір, в наш міцний зв’язок,
Тільки ти коханням нашим мій пришвидши крок.
Я не можу здатись, знаючи, що ждеш…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.