Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Музи і поезія |
Мабуть, народилася я в окулярах,
На колір рожеві, чарівні вони,
І світ в них яскравий, красивий та гарний,
Такий кольоровий!… він був… до війни.
Я згадую часто, ті дні без тривоги,
Пернаті птахи, що летять в небесах,
Відкриті для всіх були різні дороги
І кожен собі обирав вірний шлях.
А зараз крилаті літають ракети,
Лунають тривоги у рідних містах.
Розбиті будинки, поранені душі,
Потоплені долі, розруха і страх.
Я згадую часто про окуляри,
Вони вже давно у шухляді лежать,
Та вірю, що прийде момент і я буду
На свята, хоч інколи їх одягать.
21.06.2023
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Музи і поезія |
Життя одне. Не перше і не друге.
Життя одне. Наповни його вщерть,
Щоб між хвилин життєвої напруги
Колись заледве втиснулася смерть.
І відсахнулася… і відступила.
Від несподіванки заклякла геть,
Розгублено безсило опустила…
Ти чекай, я повернусь, ти чекай мене,
Може, час, а може день, може, рік мине…
Ти діждешся, знаю я, тільки цим живу,
Бо тебе кохаю я в сні і наяву.
Тільки ти, кохана, вір, в наш міцний зв’язок,
Тільки ти коханням нашим мій пришвидши крок.
Я не можу здатись, знаючи, що ждеш…
Дай, Боже, пережити цю війну,
Я точно знаю, зараз відчай лишній,
Дай сили подолати сатану,
Тебе благаю, Господи Всевишній!
Як тяжко відпускати в небеса
Своїх Героїв, що життя віддали…
Ви – мужність, Ви – хоробрість, Ви – краса…
Мій захисник, мій воїне, я знаю, тобі важко,
В нерівному бою країну боронить.
Хоча і сильний ти, буває, мабуть, страшно,
Бо не машина, а у людини теж душа болить.
Та знай, ми тут, твій тил, твоя підтримка,
Всі молимось, солдате, тільки ти тримайсь:
За рід, родину, за дітей, за жінку…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.