Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Музи і поезія |
Зоре моя вечірняя,
зійди над горою,
поговории тихесенько
в неволі з тобою…
Т. Шевченко
Мамо Катерино, зіронько вечірня,
Виглядав Тарасик посеред журби.
На життєвій стежці промайнула тінню,
То вже хоч зорею сина долюби.
Мамо Катерино, як йому боліли
Стежечка додому, те глухе село
І вогнем пекельним доля України!..
Все життя сирітське полином цвіло.
У степах каспійських чайкою ячала,
У чужому небі зіркою пливла,
Тільки обігріти сил не вистачало,
Тільки зупинити долю не змогла.
Росами ридала вранці попідтинню,
Стомлено стогнала хвилями ріки…
Мамо Катерино, зіронько вечірня,
Осявай же сину шлях через віки!
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Музи і поезія |
— Чумакуєш, батьку?
— Чумакую, сину:
За Чумацьким Шляхом
Стежку протоптав.
— Чом же мене, тату,
Серед степу кинув?
Я б з тобою скоро…
Скачи, враже, як пан каже –
Було, є і буде.
Наплодили нових панів
Нерозумні люди.
А демографічні кризи
Панам і не сняться,
Вимирають люди з «низу»…
Роз’єднують чи з’єднують вокзали, –
Хіба для нас якесь це має значення,
Бо наші потяги транзитом проїжджали.
Вікно в вікно – таке було побачення.
На п’ять хвилин зустрілися вагони,
Скло товстелезне краплями заквітчане,
А в склі оптичні ще не вивчені закони…
Життя одне. Не перше і не друге.
Життя одне. Наповни його вщерть,
Щоб між хвилин життєвої напруги
Колись заледве втиснулася смерть.
І відсахнулася… і відступила.
Від несподіванки заклякла геть,
Розгублено безсило опустила…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.