Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Роздуми |
Так дивно із дитинства вчать одному:
«Не плач, ти сильна, зможеш подолати!»
А з часом розумієш, що всередині горить пожежа,
І ти не знаєш, як нахабу схаменути.
Чи помічали ви людей, що на вокзалі плачуть ?
Як виявляється, для сліз немає віку й статі.
Хтось потерпає від прощання миті,
Для когось довгожданний зустрічі момент настав.
Можливо, ви в лікарні не бували?
Там аромати ліків, чистоти і сльози,
Де чуєш крики радості «У мене син!»,
А поряд – крик, такий безтямний,
Від найстрашніших слів: «Усе, що зміг…»
І дивно, але з часом розумієш,
Що сльози – це не слабкість, а емоції, вони потрібні.
І навпаки, ота людина, що відкрито плаче, сильна.
Але чому ж в дитинстві іншому навчали?
Здається, відповідь на це не зрозумієш,
Лиш помічаєш, світ без сліз – це світ фальшивий,
Неначе всі черстві та злі.
Тому не бійтеся показувати «власну слабкість»,
І закарбуйте назавжди у голові,
Що з кожною сльозою наближення до суті вас чекає,
Яка відкриє світ цей неозорий вам!
20.10.2023
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Роздуми |
Закінчилося свято.
Спорожніли гончарські ряди.
Лиш трава ще прим’ята,
і на ній ще від глини сліди.
Тут усе вирувало,
кожен виріб тут був на виду.
Тут майстри показали…
Спалахи світла
і сплески палких почуттів,
Бризки шампанського,
перли, шовки, оксамити,
Стан королівський і профіль
з минулих життів –
«Віденський » бал…
Скачи, враже, як пан каже –
Було, є і буде.
Наплодили нових панів
Нерозумні люди.
А демографічні кризи
Панам і не сняться,
Вимирають люди з «низу»…
Безмежно закохана в кого?!
Питаєшся ти,
Закохана в нього,
У того, хто знає мене ще дитям.
Безмежно закохана в кого?!
Питаєшся ти,
Закохана в місто краси і весни…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.