Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Патріотичні |
Сьогодні уночі прокинулися всі від променя ясного,
Який з’явився і миттєво зник.
Усі навколо знають – не надії промінь,
Не щастя, тільки зло він сіє на землі.
Бо після променя яскравого, ясного,
Обов’язково буде смерть і біль,
Обов’язково сльози і прощання,
І лише гул навколо й ні душі.
І в темряві рахуєш ти «прильоти»,
І кожен може відібрать життя…
Але у серці у людей жевріє іскра інша,
Вона різниться від тієї за вікном.
В ній люди бережуть надію
І щирого кохання тут ковток!
22.03.2024
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Патріотичні |
Роз’єднують чи з’єднують вокзали, –
Хіба для нас якесь це має значення,
Бо наші потяги транзитом проїжджали.
Вікно в вікно – таке було побачення.
На п’ять хвилин зустрілися вагони,
Скло товстелезне краплями заквітчане,
А в склі оптичні ще не вивчені закони…
Я зв’яжу тобі сину, шкарпетки,
І коханому також зв’яжу,
А про сльози, що впали на петлі,
Я нікому про них не скажу.
Хай від сліз лиш міцнішає нитка,
Хай не рветься вона у бою,
Хай любов’ю зігріються ніжки…
Так дивно із дитинства вчать одному:
«Не плач, ти сильна, зможеш подолати!»
А з часом розумієш, що всередині горить пожежа,
І ти не знаєш, як нахабу схаменути.
Чи помічали ви людей, що на вокзалі плачуть ?
Як виявляється, для сліз немає віку й статі.
Хтось потерпає від прощання миті…
Доброго ранку, Незламні Українці!
Шлю вітання героїчному народу,
Бажаю сили чоловіку я і жінці
Відстоять Незалежність і Свободу!
Хоч важко, але дух наш непохитний,
Хоч боляче, та ми загоїм рани.
Підіймем вгору стяг жовто-блакитний…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.