Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Патріотичні |
Це жахіття нам, на жаль, не сниться –
Крізь тисячоліття, крізь віки
Котиться воєнна колісниця,
Гинуть у боях чоловіки.
Падають безсило хмарочоси.
Не тайфуни, не цунамі, ні –
Їх війна, мов табакерки, зносить.
В мирі живемо, як у війні.
Плачуть над могилами дружини.
Діти не побачать вже батьків.
Люди не вмирають, люди гинуть.
Гинуть люди всіх материків.
Чи у цьому є закон природи,
Чи у людства просто «дах знесло»,
Що дає на війни людство згоду,
Щоб перенаселень не було?!
2011
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Патріотичні |
Що поробиш, так буває:
хтось із друзів покидає.
Покидаючи, іде і не прощається.
Так, зненацька, серед ночі,
повідомити не хоче.
І годинник, як і серце, зупиняється.
Що поробиш, так буває…
Сьогодні уночі прокинулися всі від променя ясного,
Який з’явився і миттєво зник.
Усі навколо знають – не надії промінь,
Не щастя, тільки зло він сіє на землі.
Бо після променя яскравого, ясного,
Обов’язково буде смерть і біль,
Обов’язково сльози і прощання…
Життя, як хвиля ця бурхлива,
То вгору до Олімпу підійма,
За вітром до небес летить щаслива,
То пада вниз і б’ється об скалу вона.
Як кажуть нам досвідчені поети,
Життя прожить, не поле перейти,
У кожного із нас свої сюжети…
Вже цілий день іде війна,
Ми ще не можемо збагнути,
Як з нами може таке бути,
Хоч цілий день вже йде війна.
Десятий день іде війна,
Вночі я часто прокидаюсь,
Але із цим я не змиряюсь…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.