Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Музи і поезія |
Мабуть, народилася я в окулярах,
На колір рожеві, чарівні вони,
І світ в них яскравий, красивий та гарний,
Такий кольоровий!… він був… до війни.
Я згадую часто, ті дні без тривоги,
Пернаті птахи, що летять в небесах,
Відкриті для всіх були різні дороги
І кожен собі обирав вірний шлях.
А зараз крилаті літають ракети,
Лунають тривоги у рідних містах.
Розбиті будинки, поранені душі,
Потоплені долі, розруха і страх.
Я згадую часто про окуляри,
Вони вже давно у шухляді лежать,
Та вірю, що прийде момент і я буду
На свята, хоч інколи їх одягать.
21.06.2023
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Музи і поезія |
Це жахіття нам, на жаль, не сниться –
Крізь тисячоліття, крізь віки
Котиться воєнна колісниця,
Гинуть у боях чоловіки.
Падають безсило хмарочоси.
Не тайфуни, не цунамі, ні –
Їх війна, мов табакерки, зносить…
Коли щасливий, легко прокидатись,
Всміхатись сонцю, грозам і дощу,
Вмиватись, пити каву, одягатись
І в мрії поринати досхочу.
Коли щасливий, по обіді,
Смачніший борщ і каша, і компот,
І все в житті у тебе легко…
Сьогодні уночі прокинулися всі від променя ясного,
Який з’явився і миттєво зник.
Усі навколо знають – не надії промінь,
Не щастя, тільки зло він сіє на землі.
Бо після променя яскравого, ясного,
Обов’язково буде смерть і біль,
Обов’язково сльози і прощання…
Мій захисник, мій воїне, я знаю, тобі важко,
В нерівному бою країну боронить.
Хоча і сильний ти, буває, мабуть, страшно,
Бо не машина, а у людини теж душа болить.
Та знай, ми тут, твій тил, твоя підтримка,
Всі молимось, солдате, тільки ти тримайсь:
За рід, родину, за дітей, за жінку…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.