Я голосно радіти не буду…

Я голосно радіти не буду,
Захоплено сміятись не буду.
Я просто поділю й половинку віддам –
Нехай ще порадіють і люди.

Та, мабуть, так було, є і буде.
Чи вже такі попалися люди –
Забрали і мою половинку собі.
Тепер нічого в мене не буде.

Але в душі я дещо ще маю.
Не відберуть, хоча й не тримаю.
Хіба що я сама їм усе те віддам:
Це те, що я умію і знаю.

Готова я усе віддавати,
І на частинки навіть не рвати.
Відкрию свою душу – забирайте, що є.
Та не хотять поношене брати.

У кожного амбіції власні.
Женуть вперед ідеї сучасні.
Свої набити гулі і свої мозолі
Всі мусять, і щасливі, й нещасні.

2008