Відображаються усі з 4 результатівSorted by latest
Іскра
Сьогодні уночі прокинулися всі від променя ясного,
Який з’явився і миттєво зник.
Усі навколо знають – не надії промінь,
Не щастя, тільки зло він сіє на землі.
Бо після променя яскравого, ясного,
Обов’язково буде смерть і біль,
Обов’язково сльози і прощання…
Так дивно із дитинства вчать одному:
«Не плач, ти сильна, зможеш подолати!»
А з часом розумієш, що всередині горить пожежа,
І ти не знаєш, як нахабу схаменути.
Чи помічали ви людей, що на вокзалі плачуть ?
Як виявляється, для сліз немає віку й статі.
Хтось потерпає від прощання миті…
Вночі думки приходять тихо,
А простір здатні захопити вмить.
І ти лежиш і розумієш – лихо,
Почнеться зараз круговерть питань.
Чи вірно шлях в житті цьому обрала?
Можливо, звернула кудись не в той бік?
А може я рідних надію десь зруйнувала?
Безмежно закохана в кого?!
Питаєшся ти,
Закохана в нього,
У того, хто знає мене ще дитям.
Безмежно закохана в кого?!
Питаєшся ти,
Закохана в місто краси і весни…