Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Музи і поезія |
Місто – старий орнітаріум:
Тепло, тісно.
Люд по алеях – парами.
Сніг – мов тісто.
На тротуарах гамір:
Галки, ґави
Та горобці розхристані…
І ні одної пави.
Пави у мерседесах,
Джипах, кабріолетах.
І, мов причали, площі
Ждуть до весни поетів.
Мчаться безликі фари
Аж за куліси ночі.
Місто – тісний орнітаріум –
Щось цілу ніч белькоче.
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Музи і поезія |
Я – стежка до вічного щастя. Ти знаєш?
Чому ж бур’янами і досі блукаєш?
Осіння кантата в саду переплаче,
Засипле пороша – і вже не побачиш.
Я – річка натхнення, велика, могутня.
Вступи в мої води – і знатимеш сутнє.
Не мучся від спраги і літньої спеки…
Візьми в дорогу зірку на крило,
Усмішку літа і роси зернину.
Хай буде тепло тобі всюди, сину.
А щоб бідою шлях не замело,
Сховай до серця гілочку дощу,
Маленьке гроно місячної ночі,
Яку звели на світ найкращі зодчі…
Літо – від слова «літати»?
Хутко летять літа…
В небі – малі журавлята,
Діти мого журавля.
А за плечима – липень –
Літа мого зеніт.
В землю вростають крила…
Ніхто краси такої ще не бачив,
Вона, мабуть, така єдина в світі,
Де промінь по траві зеленій скаче,
Де розмовляє із водою вітер.
Сам Бог тебе намалював, мій краю.
Твоя душа прозора, мов кришталь.
Я біля тебе своє серце залишаю…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.