Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Роздуми |
Це не теорема. Це – життя.
Це не завдання вже, а потреба, –
Що дано, пізнати до пуття,
Зрозуміти, що довести треба.
Не поможуть формули й зразки,
А невірний розв’язок не витреш.
І про Попелюшку – то казки, –
На мільйон один буває виграш.
Невідомо ще, що далі жде,
Хитромудрі у казок кінцівки:
По вусах тече, та хто зна, де
Цівочка вина, де крові цівка.
У кінці казок завжди бали,
Ігри, танці, чари і спокуси.
Тільки ж захаращені столи
Після казки хтось прибрати мусить.
Жде на ранок Попелюшку шок,
Але швидко мусить зрозуміти, –
Одягне старенький фартушок
І піде у кухню посуд мити.
2009
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Роздуми |
Що поробиш, так буває:
хтось із друзів покидає.
Покидаючи, іде і не прощається.
Так, зненацька, серед ночі,
повідомити не хоче.
І годинник, як і серце, зупиняється.
Що поробиш, так буває…
Я голосно радіти не буду,
Захоплено сміятись не буду.
Я просто поділю й половинку віддам –
Нехай ще порадіють і люди.
Та, мабуть, так було, є і буде.
Чи вже такі попалися люди –
Забрали і мою половинку собі…
Мабуть, народилася я в окулярах,
На колір рожеві, чарівні вони,
І світ в них яскравий, красивий та гарний,
Такий кольоровий!… він був… до війни.
Я згадую часто, ті дні без тривоги,
Пернаті птахи, що летять в небесах,
Відкриті для всіх були різні дороги…
Дуже добре, коли є країна,
Де родився, навчався, живеш,
Чуєш мову свою солов’їну,
Уперед ти до мрії ідеш.
Розправляла країно ти крила,
Хоч було і немало невдач,
Були підняті вгору вітрила…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.