Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Кохання |
Я навчилася жити без тебе…
Ніна Гриб
Я навчаюся жити без тебе.
На шматочки розкраяла небо:
Нашим дітям укритись від лиха.
Діти – радість моя і утіха.
Теплий місяць цілую ночами,
мудро мружаться зорі над нами.
Тільки їхне тепло не зламає
Брили льоду, що в грудях ти маєш.
Ти живеш в паралельному світі:
Сам себе зігріваєш і світиш,
Сам собі ти і син, і дружина.
І ні Бог, і ніяка людина
Не відчули твоєї любові
Навіть в погляді, в думці, у слові.
Не кривавить розкраяне небо:
Я навчилася жити без тебе.
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Кохання |
Візьми в дорогу зірку на крило,
Усмішку літа і роси зернину.
Хай буде тепло тобі всюди, сину.
А щоб бідою шлях не замело,
Сховай до серця гілочку дощу,
Маленьке гроно місячної ночі,
Яку звели на світ найкращі зодчі…
Літо – від слова «літати»?
Хутко летять літа…
В небі – малі журавлята,
Діти мого журавля.
А за плечима – липень –
Літа мого зеніт.
В землю вростають крила…
Мамо Катерино, зіронько вечірня,
Виглядав Тарасик посеред журби.
На життєвій стежці промайнула тінню,
То вже хоч зорею сина долюби.
Мамо Катерино, як йому боліли
Стежечка додому, те глухе село
І вогнем пекельним доля України!..
Осколок неба в дзеркалі вікна.
Відсутність рими – не ознака фальшу.
Йдучи по сходах, неба не дістатись,
Навіть якщо найвищий пілотаж.
Осколки душ зростаються в одне,
Думки зібравши, ніби намистини.
Але чи вийде то нова людина…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.