Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Патріотичні |
Сьогодні я знову біжу по росі,
По луках, що мріють в ранковій красі,
П’ю сонячний мед, що стікає з проміння,
І відчуваю: землі я насіння.
Я – насінинка любистку і м’яти,
Що коло хати насіяла мати.
Я – то зернятко пахучої рути.
Як же мені рідний край свій забути?
Тут лан, ніби батько, зерном колоситься,
Тут золотом сонця налита пшениця,
Тут піснею жайвір у небо злітає.
Мене й день новий він завжди зустрічає.
Де б не була я і що б не робила,
Куди б мене доля не перекотила,
Я буду знати: моє тут коріння!
Я – України насіння!
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Патріотичні |
Найкраща, чиста і квітчаста,
Моя ти мово, ти – мов рай.
Дзвениш, як дзвоники сріблясті,
Чаруєш світ і рідний край.
Вкраїнська мова бездоганна –
нерівні навіть солов’ї.
І ллється з вуст, немов та казка…
Найкраща пісня в світі – солов’їна,
Земля найкраща – рідна Україна.
Тут наймиліші ріки, степ і поле,
Я дякую тобі за них, о доле!
Яке це щастя – жить серед людей,
Що звуться гордо й щиро – українці.
Яка це радість рветься із грудей…
Сьогодні уночі прокинулися всі від променя ясного,
Який з’явився і миттєво зник.
Усі навколо знають – не надії промінь,
Не щастя, тільки зло він сіє на землі.
Бо після променя яскравого, ясного,
Обов’язково буде смерть і біль,
Обов’язково сльози і прощання…
Мій захисник, мій воїне, я знаю, тобі важко,
В нерівному бою країну боронить.
Хоча і сильний ти, буває, мабуть, страшно,
Бо не машина, а у людини теж душа болить.
Та знай, ми тут, твій тил, твоя підтримка,
Всі молимось, солдате, тільки ти тримайсь:
За рід, родину, за дітей, за жінку…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.