Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Роздуми |
Осколок неба в дзеркалі вікна.
Відсутність рими – не ознака фальшу.
Йдучи по сходах, неба не дістатись,
Навіть якщо найвищий пілотаж.
Осколки душ зростаються в одне,
Думки зібравши, ніби намистини.
Але чи вийде то нова людина,
Чи монстр, що викликає страх і дрож.
Не скрізь тепло, де сонце за вікном.
Не всі багаті там, де купи грошей.
А доля знов, махнувши рукавом,
Шле кожному, чого вона захоче.
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Роздуми |
Виходить літо з берегів,
Хвилює осінь,
А я в мелодії снігів
Живу і досі.
Вітрами стогне листопад,
Ламає вишні.
А я мандрую наугад…
— Чумакуєш, батьку?
— Чумакую, сину:
За Чумацьким Шляхом
Стежку протоптав.
— Чом же мене, тату,
Серед степу кинув?
Я б з тобою скоро…
Мамо Катерино, зіронько вечірня,
Виглядав Тарасик посеред журби.
На життєвій стежці промайнула тінню,
То вже хоч зорею сина долюби.
Мамо Катерино, як йому боліли
Стежечка додому, те глухе село
І вогнем пекельним доля України!..
Сьогодні я знову біжу по росі,
По луках, що мріють в ранковій красі,
П’ю сонячний мед, що стікає з проміння,
І відчуваю: землі я насіння.
Я – насінинка любистку і м’яти,
Що коло хати насіяла мати.
Я – то зернятко пахучої рути…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.