Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Музи і поезія |
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Музи і поезія |
Мамо Катерино, зіронько вечірня,
Виглядав Тарасик посеред журби.
На життєвій стежці промайнула тінню,
То вже хоч зорею сина долюби.
Мамо Катерино, як йому боліли
Стежечка додому, те глухе село
І вогнем пекельним доля України!..
Твій час ще просто не настав,
Тобі ще всі шляхи відкриті.
Ти ще знайдеш свій п’єдестал,
І своє місце в цьому світі.
Не переймайся, йди до знань.
Тобі ще стільки знати треба.
Долай дорогу без вагань…
Майбутнє наступає і від нього
Вже не сховатися, не відвернути.
Майбутнє наступає ні для чого,
А просто йому час уже прибути.
Майбутнє наступає нам на крила,
Якщо слабкі, то може відірвати.
Як маєш крила, май до них ще й силу…
Я голосно радіти не буду,
Захоплено сміятись не буду.
Я просто поділю й половинку віддам –
Нехай ще порадіють і люди.
Та, мабуть, так було, є і буде.
Чи вже такі попалися люди –
Забрали і мою половинку собі…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.