Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Дружба |
Що поробиш, так буває:
хтось із друзів покидає.
Покидаючи, іде і не прощається.
Так, зненацька, серед ночі,
повідомити не хоче.
І годинник, як і серце, зупиняється.
Що поробиш, так буває…
Хтось пішов і там чекає,
Місця зустрічі адреса не міняється.
Хтось покличе – все покинеш,
різоне крізь груди фініш. . .
І важливе лише те, що залишається.
2008
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Дружба |
Мамо Катерино, зіронько вечірня,
Виглядав Тарасик посеред журби.
На життєвій стежці промайнула тінню,
То вже хоч зорею сина долюби.
Мамо Катерино, як йому боліли
Стежечка додому, те глухе село
І вогнем пекельним доля України!..
Наша мова барвінкова
Процвітає фіалково.
Діток розуму навчає.
Хто до мови не ледачий,
Тим дає в житті удачі
Рідна мова лиш одна,
Ніби квітка чарівна…
По всім світі українців
Розкидала доля,
Спохмурнів край чорнобривців:
Не згубити б волю.
Розлетілись, ніби птахи,
По всім білім світі.
Хто грошей шука, хто правди…
Роз’єднують чи з’єднують вокзали, –
Хіба для нас якесь це має значення,
Бо наші потяги транзитом проїжджали.
Вікно в вікно – таке було побачення.
На п’ять хвилин зустрілися вагони,
Скло товстелезне краплями заквітчане,
А в склі оптичні ще не вивчені закони…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.