Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Патріотичні |
Сьогодні я знову біжу по росі,
По луках, що мріють в ранковій красі,
П’ю сонячний мед, що стікає з проміння,
І відчуваю: землі я насіння.
Я – насінинка любистку і м’яти,
Що коло хати насіяла мати.
Я – то зернятко пахучої рути.
Як же мені рідний край свій забути?
Тут лан, ніби батько, зерном колоситься,
Тут золотом сонця налита пшениця,
Тут піснею жайвір у небо злітає.
Мене й день новий він завжди зустрічає.
Де б не була я і що б не робила,
Куди б мене доля не перекотила,
Я буду знати: моє тут коріння!
Я – України насіння!
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Патріотичні |
Що поробиш, так буває:
хтось із друзів покидає.
Покидаючи, іде і не прощається.
Так, зненацька, серед ночі,
повідомити не хоче.
І годинник, як і серце, зупиняється.
Що поробиш, так буває…
Я голосно радіти не буду,
Захоплено сміятись не буду.
Я просто поділю й половинку віддам –
Нехай ще порадіють і люди.
Та, мабуть, так було, є і буде.
Чи вже такі попалися люди –
Забрали і мою половинку собі…
Ти чекай, я повернусь, ти чекай мене,
Може, час, а може день, може, рік мине…
Ти діждешся, знаю я, тільки цим живу,
Бо тебе кохаю я в сні і наяву.
Тільки ти, кохана, вір, в наш міцний зв’язок,
Тільки ти коханням нашим мій пришвидши крок.
Я не можу здатись, знаючи, що ждеш…
Вже цілий день іде війна,
Ми ще не можемо збагнути,
Як з нами може таке бути,
Хоч цілий день вже йде війна.
Десятий день іде війна,
Вночі я часто прокидаюсь,
Але із цим я не змиряюсь…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.