Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Музи і поезія |
Роз’єднують чи з’єднують вокзали, –
Хіба для нас якесь це має значення,
Бо наші потяги транзитом проїжджали.
Вікно в вікно – таке було побачення.
На п’ять хвилин зустрілися вагони,
Скло товстелезне краплями заквітчане,
А в склі оптичні ще не вивчені закони
Нас поруч віддзеркалили у відчаї.
Чий потяг рушив першим, невідомо,
Та відображення разом раптово злилися.
І поповзли, хто – з дому, хто – додому,
Отак ми, не зустрівшись, розлучилися.
2008
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Музи і поезія |
Мамо Катерино, зіронько вечірня,
Виглядав Тарасик посеред журби.
На життєвій стежці промайнула тінню,
То вже хоч зорею сина долюби.
Мамо Катерино, як йому боліли
Стежечка додому, те глухе село
І вогнем пекельним доля України!..
Це не теорема. Це – життя.
Це не завдання вже, а потреба, –
Що дано, пізнати до пуття,
Зрозуміти, що довести треба.
Не поможуть формули й зразки,
А невірний розв’язок не витреш.
І про Попелюшку – то казки…
Я голосно радіти не буду,
Захоплено сміятись не буду.
Я просто поділю й половинку віддам –
Нехай ще порадіють і люди.
Та, мабуть, так було, є і буде.
Чи вже такі попалися люди –
Забрали і мою половинку собі…
Я зв’яжу тобі сину, шкарпетки,
І коханому також зв’яжу,
А про сльози, що впали на петлі,
Я нікому про них не скажу.
Хай від сліз лиш міцнішає нитка,
Хай не рветься вона у бою,
Хай любов’ю зігріються ніжки…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.