Додаткова інформація
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Музи і поезія |
Місто – старий орнітаріум:
Тепло, тісно.
Люд по алеях – парами.
Сніг – мов тісто.
На тротуарах гамір:
Галки, ґави
Та горобці розхристані…
І ні одної пави.
Пави у мерседесах,
Джипах, кабріолетах.
І, мов причали, площі
Ждуть до весни поетів.
Мчаться безликі фари
Аж за куліси ночі.
Місто – тісний орнітаріум –
Щось цілу ніч белькоче.
| Настрій | |
|---|---|
| Автор | |
| Тематика | Музи і поезія |
Літо – від слова «літати»?
Хутко летять літа…
В небі – малі журавлята,
Діти мого журавля.
А за плечима – липень –
Літа мого зеніт.
В землю вростають крила…
Найкраща, чиста і квітчаста,
Моя ти мово, ти – мов рай.
Дзвениш, як дзвоники сріблясті,
Чаруєш світ і рідний край.
Вкраїнська мова бездоганна –
нерівні навіть солов’ї.
І ллється з вуст, немов та казка…
Сьогодні я знову біжу по росі,
По луках, що мріють в ранковій красі,
П’ю сонячний мед, що стікає з проміння,
І відчуваю: землі я насіння.
Я – насінинка любистку і м’яти,
Що коло хати насіяла мати.
Я – то зернятко пахучої рути…
Ти чекай, я повернусь, ти чекай мене,
Може, час, а може день, може, рік мине…
Ти діждешся, знаю я, тільки цим живу,
Бо тебе кохаю я в сні і наяву.
Тільки ти, кохана, вір, в наш міцний зв’язок,
Тільки ти коханням нашим мій пришвидши крок.
Я не можу здатись, знаючи, що ждеш…
«Безмежно закохані в неї…» – це поетична ода Україні, коханню та життю.
Години роботи:
Ми віримо, що поезія живе не лише в книзі, а й у діалозі з тими, хто її читає. Ваші слова, відгуки та ідеї надихають нас на нові рядки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.