Page 18 - БезмежноЗакохані

Життєва стежина

Життя, як хвиля ця бурхлива,
То вгору до Олімпу підійма,
За вітром до небес летить щаслива,
То пада вниз і б’ється об скалу вона.

Як кажуть нам досвідчені поети,
Життя прожить, не поле перейти,
У кожного із нас свої сюжети,
Він має знати, як його пройти.

Свою стежину я топчу з любов’ю,
Із добротою, щирістю, теплом.
Буває смутком, горем і журбою,
Розчаруванням…, але точно не із злом.

Хоч, зараз важко всім, в душі бринить тривога,
Бо Україна-ненька у вогні,
Та віримо, що буде Перемога,
Настане Мир у рідній стороні!

18.06.2023

14 15