Page 21 - БезмежноЗакохані

Рожеві окуляри

Мабуть, народилася я в окулярах,
На колір рожеві, чарівні вони,
І світ в них яскравий, красивий та гарний,
Такий кольоровий!... він був… до війни.

Я згадую часто, ті дні без тривоги,
Пернаті птахи, що летять в небесах,
Відкриті для всіх були різні дороги
І кожен собі обирав вірний шлях.

А зараз крилаті літають ракети,
Лунають тривоги у рідних містах.
Розбиті будинки, поранені душі,
Потоплені долі, розруха і страх. Науменко Тетяна

Я згадую часто про окуляри,
Вони вже давно у шухляді лежать,
Та вірю, що прийде момент і я буду
На свята, хоч інколи їх одягать.

21.06.2023

16 17