Page 52 - БезмежноЗакохані

+++ +++

Відома усім з давніх пір Полтавщина. Це не теорема. Це – життя.
Опішня тут є. Для митців просто рай. Це не завдання вже, а потреба, –
Направо – картина, наліво – картина, Що дано, пізнати до пуття,
А прямо – вірші, як гриби їх збирай. Зрозуміти, що довести треба.

Базарчик у центрі, там вишня й малина, Не поможуть формули й зразки,
Порічки й смородина, ось – вибирай. А невірний розв’язок не витреш.
А те, що добряче кусаються ціни, І про Попелюшку – то казки, –
Так то вже, пробачте, націнка за рай. На мільйон один буває виграш.

Куди не поткнешся, тут – глина і глина, Невідомо ще, що далі жде,
Берись до роботи і часу не гай. Хитромудрі у казок кінцівки:
Гончарство сформує тут з тебе людину. По вусах тече, та хто зна, де
Круг крутиться сам, лиш йому помагай. Цівочка вина, де крові цівка.

Тут зліпить свистунчика кожна дитина, У кінці казок завжди бали,
І дуже цікаво тут міряють зріст, – Ігри, танці, чари і спокуси.
Бо скільки б не мав собі років хлопчина, Тільки ж захаращені столи
А виріс тоді, як до круга доріс. Після казки хтось прибрати мусить.

Тут слово гончар – це уже нагорода. Жде на ранок Попелюшку шок,
І гендерна рівність давно уже є. Але швидко мусить зрозуміти, –
Гончар і Гончарка, від роду до роду Одягне старенький фартушок
Таке творять диво. І кожен своє. І піде у кухню посуд мити.

Тут з глиною вміють усі працювати. 2009
І день гончаря тут практично щодня.
Але як разом відзначаємо свято,
То вся Україна Опішні рідня.

6 липня 2009
після Дня гончаря

48 49