Page 42 - БезмежноЗакохані
P. 42

+++                                                                                    Довго ж її доганяли –
                                                                                                           Америку кляту.
                    Скачи, враже, як пан каже –                                                            І догнали й перегнали
                    Було, є і буде.                                                                        Кількістю багатих.
                    Наплодили нових панів                                                              Вже не муляють нам очі
                    Нерозумні люди.                                                                    Їхні міліони.
                       А демографічні кризи                                                            Заздрість душу вже не точить
                       Панам і не сняться,                                                             За їхні закони.
                       Вимирають люди з «низу»,                                                            Конституцію писали
                       А пани плодяться.                                                                   Свої мужі, власні.
                    Вже не шпреха, не гундосить,                                                           І приймали й вихваляли –
                    Українську знає.                                                                       Закони прекрасні.
                    Вишиванку в джинси носить,                                                         Та раділи ми зарано –
                    Глечики збирає.                                                                    Вкрадено в держави
                       Всі молитви і промови                                                           І готелі, й ресторани,
                       У народ співає.                                                                 Яхти й пароплави.
                       В історію знову й знову                                                             Не якісь там Сміти, Джони,
                       Погляд повертає.                                                                    А свої «обраності»
                    Які були українці                                                                      Мають все, від охорони
                    Горді і заможні.                                                                       До недоторканості.
                    І гуртом, і поодинці                                                               Що ж ти робиш, мій народе,
                    Всі непереможні.                                                                   Правді глянь у вічі –
                       Воювали за державу,                                                             Не було б такого зроду
                       За гетьмана й братство.                                                         Ні в Русі, ні в Січі.
                       Здобували собі славу,
                       А йому – багатство.                                                             2008
                    А чому б воно і нині
                    Не робить те саме:
                    Плюнуть в душу Україні
                    І стати панами.











                                          38                                                                                  39
   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47