Page 72 - БезмежноЗакохані
P. 72
Найдорожче Українці
Найкраща пісня в світі – солов’їна, По всім світі українців
Земля найкраща – рідна Україна. Розкидала доля,
Тут наймиліші ріки, степ і поле, Спохмурнів край чорнобривців:
Я дякую тобі за них, о доле! Не згубити б волю.
Яке це щастя – жить серед людей, Розлетілись, ніби птахи,
Що звуться гордо й щиро – українці. По всім білім світі.
Яка це радість рветься із грудей Хто грошей шука, хто правди,
Назустріч гілочці і квітці! А хто просто втіхи.
Красу цю важко передать словами, Україна, ніби мати, за всіма сумує,
Це не під силу кожній мові, Край дороги, де тополі,
Та легко її вимовить устами, День і ніч чатує.
Що у дитинстві нам співали колискові. Вигляда своїх синочків,
Багата й ніжна наша мова, Виглядає дочок,
Вона співуча, як у полі джерело. Простягає їм віночок
Бадьора і дзвінка її вимова Лісових дзвіночків.
Розкаже все що буде, є й було. Тож вертайтесь, брати мої,
І тільки їй під силу оспівати До рідної хати.
Красу земну в серпанковій імлі. До вас радо усміхнеться
Яке це щастя – Батьківщину й мову мати, Україна-мати.
Яким немає рівних на землі.
68 69

