Page 62 - БезмежноЗакохані

+++ НА ДОВГИЙ ШЛЯХ СИНОВІ

Літо – від слова «літати»? Візьми в дорогу зірку на крило,
Хутко летять літа... Усмішку літа і роси зернину.
В небі – малі журавлята, Хай буде тепло тобі всюди, сину.
Діти мого журавля. А щоб бідою шлях не замело,

А за плечима – липень – Сховай до серця гілочку дощу,
Літа мого зеніт. Маленьке гроно місячної ночі,
В землю вростають крила – Яку звели на світ найкращі зодчі.
І ... не відбувся зліт. А я з тобою в мандри відпущу

Крила сховаю в скриню – Рум'янець ранку, яблуко небес,
Будуть для онучат. Акорди днів і вечорів скоринки,
Тільки б для них лишило І цвяшок сонця, що, мов вірний пес,
Небо тих журавлят, Чатує грому й тиші половинки,

Тільки б ще не злякались Зелену голку новорічних свят,
Вітру і висоти. Листочок вітру, птаху перелітну...
Щемно гукає літо: Візьми на свій щасливий довгий шлях
«Кидай усе – лети». У скойках буднів мрію заповітну.

58 59